МАСАЖ ТА
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА

Лікувальна фізкультура (ЛФК)

Є одним із основних засобів лікування та реабілітації пацієнтів, при якому використовують фізичні вправи та інші засоби фізичної культури з метою відновлення здоров’я пацієнта та запобігання ускладненням хвороби. ЛФК успішно сполучається з бальнеотерапією, теплолікуванням, усіма методами фізіотерапії, масажем.

Дія: Фізичні вправи можуть чинити тонізуювальний вплив як на весь організм, так і на певний орган, де тонус знижений. Вони завдяки поліпшенню крово- та лімфоциркуляції прискорюють розсмоктування вогнищ запалення, сприяють більш швидкому загоєнню ран, активізують обмінні і пластичні процеси в м’язовій тканині, поліпшують трофіку внутрішніх органів.

Основними формами ЛФК,  які надають в Бальнеологічній лікарні, є – лікувальна гімнастика, механотерапія, лікувальна дозована нордична ходьба, оздоровча аеробіка.

Лікувальна гімнастика

основна форма ЛФК, використовується груповим методом: включає як загальнозміцнювальні, так і спеціальні вправи і послідовний розподіл навантаження на різні м’язові групи; враховує ступінь фізичного навантаження для різних груп пацієнтів.

Комплектування груп для занять ЛГ проводиться з врахуванням: 
– нозологічної форми захворювання (стадія, фаза, важкість, перебіг);
– віку пацієнта;
– статі;
– функціонального стану серцево-судинної системи.

Для проведення занять ЛГ формуються три основні групи пацієнтів: 
– із захворюваннями органів травлення;
– з остеохондрозом хребта;
– з опущенням внутрішніх органів.

Лікувальна дозована нордична ходьба

Це новий популярний у всьому світі і ефективний вид гімнастичних вправ, який дозволяє знизити навантаження на суглоби ніг до 10-20% в порівнянні із звичайною ходьбою і максимально задіяти в русі м’язи корпусу і шийно-плечовий апарат. Під час лікувальної ходьби на відміну від звичайної ходьби або бігу задіяні м’язи не тільки ніг і нижньої частини тулуба, але й м’язи рук і верхньої частини тулуба, тобто майже всі м’язи організму, що приводить до максимальної активації так званого «м’язового насосу організму», завдяки чому знижується навантаження на серце. Достатньо великий об’єм м’язової діяльності у поєднанні з малою її інтенсивністю дозволяє ефективно тренувати серцево-судинну систему, внаслідок чого поліпшується робота серця, стабілізується ЧСС і АТ; витрачається на 50% більше калорій, ніж при звичайній ходьбі, що ефективно використовується в програмах зниження і стабілізації маси тіла, для лікування ожиріння і метаболічного синдрому; знімається напруга м’язів шиї і плечей при остеохондрозі, забезпечується корисне навантаження на м’язи корпусу і шийно-плечовий апарат, зміцнюється так званий «м’язовий корсет» шийно-грудного відділу хребта; за рахунок опори рук на палиці покращується балансування тіла, знижується навантаження на хребет та ноги, що особливо важливо для людей, у яких наявні захворювання суглобів.

Показаннями для призначення є: : Постеохондроз шийно-грудного відділу хребта, плечелопатковий периартоз, сколіоз; артрози суглобів нижніх кінцівок; метаболічний синдром, надлишкова вага тіла; лікування та профілактика серцево-судинних захворювань, ХОЗЛ, хвороб шлунково-кишкового тракту (хронічні холецистит, панкреатит, гастрит, коліт, СНК з закрепами та інші), цукровий діабет.
Заняття проводяться у групах по 12 осіб на відкритому повітрі у формі проходження різних кільцевих маршрутів по території курорту Моршин з подальшою лікувальною гімнастикою під керівництвом інструктора з фізичної культури.
Лікувальну дозовану нордичну ходьбу можливо проводити 1 або 2 рази на день. Найбільша ефективність досягається при щоденному проведенні занять курсом 10-20 процедур.

Механотерапія

Лікування фізичними вправами, що виконують за допомогою спеціальних апаратів.

Дія: Точно спрямовані та суворо дозовані рухи, метою яких є відновлення рухливості у суглобах і зміцнення сили м’язів, діють локально на тканини, підсилюють лімфо- і кровообіг, збільшують еластичність м’язів і зв’язок, повертають суглобам властиву їм функцію. У основі терапевтичного ефекту методу механотерапії лежить тонізувальна і трофічна дія. Порушення різних анатомічних елементів структури людини є результатом запальних процесів, порушень обміну речовин. Раціонально застосовані фізичні вправи, зумовлюють заміщення і компенсацію дефекту, що утворився, шляхом істинної (замісної) регенерації, зворотного сприятливого розвитку атрофічних і дегенеративних процесів.
Механотерапія добре поєднується з такими усіма фізіотерапевтичними процедурами.


До механотерапевтичних апаратів  переважно загальної дії відносяться тренажери різних конструкцій. Вони шляхом дозованих фізичних навантажень і цілеспрямованої дії на визначені м’язові групи дозволяють вибірково впливати на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну і нервову системи, підвищувати фізичну працездатність. Залежно від конструкції та технічних особливостей тренажерів можна переважно розвивати ту чи іншу рухову якість або одночасно декілька.

Показання до застосування тренажерів:
– захворювання серцево-судинної системи без недостатності кровообігу, ішемічна хвороба серця; хронічні неспецифічні захворювання легенів;
– артрити, артрози, контрактури різного походження, тугорухливість суглобів після травм, тривалої іммобілізації;
– хвороби органів травлення – функціональні порушення діяльності шлунково-кишкового тракту з руховими розладами (дискінезії спастичні,атонічні);
– хвороби обміну речовин – ожиріння I-III ступеня, переважно екзогенного характеру, подагра, цукровий діабет.

Оздоровча аеробіка

Це комплекс фізичних вправ (ходьба, біг, стрибки та ін.), які виконують під музику. Слово «аеро» означає повітря. Виконання загальнорозвиваючих і танцювальних вправ, об’єднаних в безперервно виконуваний комплекс, дало підставу використовувати термін «аеробіка» для різноманітних програм, що виконуються під музичний супровід і мають танцювальну спрямованість. Аеробіка – це комплекс вправ на витривалість, що продовжуються відносно довго і зв’язані з досягненням балансу між потребами організму в кисні і його доставці.

Дія: Аеробні вправи відносяться до таких видів фізичного навантаження, коли необхідна наявність кисню протягом тривалого часу. Вони пред’являють організму вимоги, що змушують його збільшувати споживання кисню. У результаті відбуваються сприятливі зміни в легенях, серці і судинній системі. Можна сказати, що регулярні заняття аеробікою підвищують здатність організму пропускати повітря через легені, збільшують загальний кровоток, причому кров ефективніше здійснює одну зі своїх основних функцій – транспорт кисню. Відповідь організму на підвищену потребу в кисні називається тренувальним ефектом чи позитивними фізичними зрушеннями.

Приклади таких зрушень:
– загальний обсяг крові зростає настільки, що поліпшується можливість транспорту кисню, і тому людина проявляє велику витривалість при напруженому фізичному навантаженні;
– обсяг легень збільшується, а деякі дослідження зв’язують зростання обсягу легень з більш високою тривалістю життя;
– серцевий м’яз зміцнюється, збільшується величина ударного об’єму серця;
– розширюються судини головного мозку;
– підвищується вміст ліпопротеїдів високої щільності, відношення загальної кількості холестерину до ЛВЩ знижується, що зменшує ризик розвитку атеросклерозу;
– зміцнюється кісткова система, покращується кровообіг і харчування суглобів і міжхребцевих хрящів;
– покращується робота всіх органів травлення, особливо кишківника;
– аеробіка допомагає справитися з фізичним та емоційним стресом, завдяки виділенню ендорфінів або «гормонів щастя»;
– людина стає активною не тільки в спорті, але і в інших сферах діяльності, стає більш вольовою, комунікабельною, підвищується працездатність;
– розвиваються фізичні якості людини – гнучкість, сила, витривалість, спритність, координація рухів, які необхідні у повсякденному житті;
– стимулюється імунітет;
– прискорюються процеси обміну речовин, а це реальний шлях до схуднення чи підтримки ваги в нормі.

Показання до застосування:
1. захворювання серцево-судинної системи (функціональні розлади, ревматичні вади серця без декомпенсації, стенокардія без приступів, гіпертонічна хвороба І ст., нейроциркуляторна дистонія, гіпотонія);
2. захворювання органів дихання (пневмонія, емфізема, бронхіальна астма без приступів);
3. хвороби органів травлення (всі функціональні, хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, хвороби печінки і жовчновивідних шляхів, коліт та інші);
4. порушення з боку опорно-рухового апарату (порушення постави, сколіоз, остеохондроз хребта, хвороби суглобів та інші);
5. хвороби нервової системи (неврози, ураження периферичних нервів та інші);
6. ендокринні захворювання (цукровий діабет, гіпотіреоз, ожиріння);
7. гінекологічні захворювання (запальні процеси в жіночих статевих органах, опущення матки і вагіни, слабкість черевного пресу, функціональні розлади місячних та інші).

Масаж

Є одним з найпоширеніших та найефективніших методів у практиці санаторно-курортного лікування як хворої, так і практично здорової людини. Масаж посилює та активізує дію фізіотерапевтичних методів лікування і лікувальної фізкультури, сполучається з бальнеотерапією, озокеритолікуванням, грязелікуванням та іншими видами лікування на курорті Моршин.

Дія. Масаж покращує трофічні процеси в шкірі, сприяє розсмоктуванню інфільтратів, активізує обмін речовин, підвищує газообмін в тканинах. Під впливом масажу покращується крово- та лімфообіг, нормалізується тонус кровоносних та лімфатичних судин, підвищується тонус та еластичність м’язів. Масаж покращує кровопостачання в суглобах і периартикулярних тканинах, прискорює розсмоктування випоту патологічних відкладень в них, зміцнює суглоби і зв’язки.

Показання для призначення масажу
1. Хвороби органів травлення поза фазою загострення – виразкова хвороба, хронічні гастрит і коліт, дискінезія жовчновивідних шляхів та товстої кишки по спастичному або гіпотонічному типу; опущення шлунка; стан після оперативного втручання з приводу виразкової хвороби, холецистектомії; злукова хвороба і злуки після оперативного втручання; наслідки травми живота.
2. Хвороби і наслідки травми хребта, скривлення хребта.
3. Наслідки травми грудної клітини.
4. Хвороби і наслідки травми периферичної нервової системи, моно- і полінейропатії різного ґенезу, плексит, радикуліт та інші неврологічні прояви остеохондрозу хребта.
5. Спадкові м’язові та нервово-м’язові захворювання.
6. Захворювання органів дихання – хронічні неспецифічні захворювання легень, хронічна пневмонія, хронічний бронхіт, емфізема, пневмосклероз, бронхіальна астма поза стадією загострення.
7. Хвороби серцево-судинної системи – гіпертонічна хвороба.
8. Захворювання органів малого тазу в жінок і чоловіків.

Протипоказання
1. загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування;
2. всі захворювання в стадії загострення;
3. гострий запальний процес в ділянці масажу;
4. шкірні захворювання інфекційної або грибкової етіології та алергічні реакції в ділянці масажу;
5. кила в ділянці передньої стінки черевної порожнини;
6. вагітність;
7. камені в жовчному міхурі та нирках;
8. місячні;
9. доброякісні і злоякісні новоутворення.


2017-2018 © МОРШИНКУРОРТ