Це теплолікувальна процедура, при якій на пацієнта здійснює температурний, механічний і хімічний вплив медичний озокерит. Озокерит (пахучий або гірський віск) – це мінерал нафтового походження. Розплавлений озокерит при вистиганні зменшується в об’ємі (біля 15%), чим пояснюється його компресійна здатність (своєрідна механічна дія). Теплий озокерит дуже пластичний і добре прилягає до згинів тіла. Однією із головних особливостей озокериту є його висока теплоємність і низька теплопровідність. В ньому є такі біологічно активні речовини, як естрогени та холіноподібні сполуки, які проникають в організм через непошкоджену шкіру і певною мірою зумовлюють його лікувальні властивості.
Дія. Основна властивість озокериту як терапевтичного засобу полягає в розширенні судинної сітки і посиленні периферичного кровообігу та обміну речовин, виведенню токсичних продуктів запалення з патологічного вогнища, покращенню живлення тканин, процесів регенерації і репарації. Всі ці зміни проходять не тільки локально, в місці дії, але й рефлекторно в органах і тканинах, які відносяться до даного сегменту. Теплова дія озокериту викликає також зниження підвищеного тонусу гладкої мускулатури, виявляючи антиспастичний і болезаспокійливий ефект. Також процедури озокеритолікування мають спазмолітичну, протизапальну, протимікробну, седативну, протисвербіжну дію.
Покази до озокеритолікування:
Процедури проводять в положенні пацієнта лежачи на спині. На невеликі ділянки верхніх кінцівок процедуру можна проводити в сидячому положенні. В спеціальній ємності – озокеритонагрівачі – озокерит плавиться до рідкого стану. Рідкий озокерит наливають в кювету, застелену поліетиленовою плівкою, шаром товщиною 2-4 см для охолодження до температури 50-550 С. Для подальшого зберігання кювети поміщають в термошафи для підтримання температури 500С до використання. Підготовлену озокеритову пластину необхідного розміру разом з плівкою накладають безпосередньо на тіло так, щоб озокерит щільно прилягав до шкіри, а плівка була зверху. Ділянку тіла з пластиною щільно обгортають полотняною серветкою, потім пацієнта накривають великим махровим рушником. Після закінчення процедури озокерит знімають разом із плівкою.
Відпускають процедури озокеритолікування при температурі 40-48 С, тривалістю 20-30 хвилин для дорослих і 10-20 хвилин для дітей, щодня або через день, на курс лікування 8-10 процедур.
Призначають в Моршині у вигляді термоаплікацій з муловою гряззю і електрогрязелікування.
Це теплолікувальна процедура, при якій на пацієнта здійснює температурний, механічний, хіміко-біологічний вплив лікувальна грязь і передбачає використання готових одноразових тонкошарових грязьових аплікаторів у комбінації з термокомпресом багаторазового використання.
Дія. Лікувальна грязь здійснює складну фізіологічну і терапевтичну дію на організм комплексом факторів: тепловий – поглинання організмом теплової енергії грязі; механічний – компресійна дія грязьового компресу, яка сприяє більш глибокому прогріванню тканин; хіміко-біологічний – дія хімічних інградієнтів рефлекторно і поступлення в організм біологічно активних речовин, які є в складі лікувальної грязі, через шкіру. За рахунок теплової дії лікувальної грязі сповільнюється пульс, знижується артеріальний тиск, що зумовлено збільшенням судинної проникності для рідини та втратою хлоридів, а також – посилюється викид тканинних метабо¬літів, розслаблюються м’язи, знижується збудженість нервової системи, здійснюється седативний вплив на організм. Грязьова аплікація посилює мік¬роциркуляцію у шкірі, м’язах, внутрішніх органах. Мікроелементи грязей впливають на організм як каталізатори, підвищуючи активність ферментних систем. Завдяки цьому відбувається реструктуризація рубцевих тканин та розростань з’єднувальної тканини, підшкірної жирової клітковини.
Особливості дії: метаболічна, трофічна, протизапальна, розсмоктувальна, регенеративна, бактерицидна, дефіброзуюча, кератолічна, седативна, антиспатична, знеболювальна, спазмолітична, дезінтоксикаційна, антиоксидантна, імуностимулювальна, гіпокоагуляційна.
Показання для призначення термоаплікацій з муловою гряззю:
Відпуск процедур проводять в положенні пацієнта лежачи на спині або животі. На невеликі ділянки верхніх та нижніх кінцівок процедуру можна проводити в сидячому положенні. З одноразового пакета виймають грязьовий аплікатор і накладають на необхідну ділянку тіла пацієнта проникною стороною так, щоб аплікатор щільно прилягав до шкіри. Ділянку тіла з аплікатором щільно обгортають плівкою для фіксації. Підігрітий термокомпрес накладають згори аплікатора та притискають для щільного контакту. Пацієнта загортають простирадлом або серветкою, накривають махровим рушником і залишають на 20-25-30 хв. Після закінчення часу процедури термокомпрес та грязьовий аплікатор з плівкою знімають. Шкіру пацієнта очищають від залишків грязьового розчину за допомогою одноразової гігієнічної серветки або рушника.
Призначають термоаплікації з муловою гряззю при температурі термокомпресу 45-55 С, тривалістю 20-30 хвилин для дорослих і 10-20 хвилин для дітей; через день, на курс лікування 10-12 процедур.
Електрофорез торф’яної або мулової грязі – це лікувальна процедура, при якій поєднується дія постійного електричного струму невеликої сили і низької напруги та складових речовин лікувальної грязі, які вводяться в організм людини за допомогою цього струму.
Дія. Постійний електричний струм впливає на збудливість тканин, активізує процеси метаболізму, посилює мікроциркуляцію крові та лімфи. Під катодом збудливість зростає, а під анодом – зменшується. Процедура має протизапальну, болезаспокійливу, репаративну, розсмоктувальну дію.
Показаннями до електрогрязелікування є: захворювання органів травлення – гастрит, виразкова хвороба, холецистит, коліт, функціональні порушення з явищами гіпертонусу і гіперкінезу або гіпотонії; захворювання опорно-рухового апарату – артрит, спондилоартроз, остеохондроз, контрактури; хронічні захворювання сечостатевої системи – пієлонефрит, запальні захворювання матки і її придатків, простатит; захворювання центральної і периферичної нервової системи – наслідки травми головного і спинного мозку, неврит, плексит, радикуліт.
Для відпуску процедури підігріту грязь у вигляді мішечка з торфяною гряззю або аплікатора з муловою гряззю накладають на ділянки тіла пацієнта згідно призначення лікаря, зверху на них кладуть пластинчаті електроди. Медична сестра обгортає пацієнта поверх електродів плівкою для фіксації (один електрод фіксується вагою тіла пацієнта, другий – мішечком з піском) і в кінці загортає його простирадлом або серветкою.
Призначають процедури електрогрязелікування з щільністю струму в межах від 0,03 до 0,08 мА/см2 залежно від методики впливу, температурою грязі 38-40 С, тривалістю 10-20 хвилин, щодня або через день, на курс лікування 8-12 процедур.
